|
| O J Тема: Недригайлівщина туристична Недригайлівщина туристична
Недригайлів – селище міського типу, районний центр.
Розташований на лівому березі річки Сули (притока
Дніпра), за 70км від обласного центру –
м. Суми, за 40 км від залізничної станції Ромни, на автошляху Київ – Суми. Герб району
затверджений 29 травня 2001року 20-ю сесією Недригайлівської районної ради
третього скликання З історії району Перші поселенці на території
сучасної Недригайлівщини з’явились ще в найдавнішому періоді кам’яного віку –
палеоліті, тобто 15 тис. років тому. Виявлені поселення доби пізнього
палеоліту, епохи бронзи (мар’янівська культура), раннього залізного віку
(скіфська та черняхівська культури), курганні могильники епохи бронзи та скіфського
часу, залишки слов’янських поселень та
могильників. Активне
заселення Посулля починається з початку ХІ ст., коли київський князь Володимир
починає будувати посульську лінію оборони проти набігів половців. Археологи
виявили залишки таких прикордонних застав: біля Недригайлова – залишки міста Попаш,
біля с. Терни – міста В’яхань, городища Боярське та Бабакове. Літописні міста Попаш і В’яхань
вперше згадуються в Іпатіївському літописі під 1147 роком. Упродовж ХІІ-ХІІІ
ст. наш край входив до складу Чернігівського князівства і на півдні
безпосередньо межував з Переяславським. У середині ХІІІ ст. міста Верхнього
Посулля були зруйновані монголо-татарським нашестям та більше не
відновлювалися. З кінця XІVст. ці землі входять до складу Литовського князівства, а
з 1569 року західна Недригайлівщина відходить до Речі Посполитої, де перебувала
до 1647 року. А схід та південний схід краю опиняються у складі Московського
царства. Недригайлів було засновано у 1639 році польським урядником Криштофом
Сіножацьким. Найстарішим населеним пунктом району вважається с. Коровинці,
оскільки воно згадується ще в Іпатіївському літописі в кінці ХІ століття. У
1602 р. з’явилися згадки про Костянтинів, у
1609 р. – Вільшану. В цей же час виникли Ч.Слобода, Коровинці, Курмани. У 30-ті
роки ХVІІ ст., виникають села
Комишанка і Цибуленки. З 1644 р. відомі Хоружівка, Беседівка, Кулішівка. У
1652р. заселяються Терни. У 1649 році засновані Козельне, Гринівка. На початку
ХVІІІ ст. з’являється Сакунова Слобода (Сакуниха), дещо пізніше –
Великі Будки, в 1730р. – Деркачівка, у 20-х р. ХVІІІ ст. виникла Рубанка, у ІІ
пол. ХVІІІ ст. з’являються
Маршали, У кінці ХVІІІ ст.
виникає Засулля, у ІІ пол. ХІХ ст. –
Іваниця, Зеленківка, яку до початку ХХ ст. називали Нижньою Верхосулкою. У 1647р. Недригайлів від Польщі
переходить до Московського царства. Східна Недригайлівщина в 1650-х роках ввійшла до
складу Сумського козацького полку, якому підпорядковувались Недригайлівська і
Деркачівська сотня. Західна ж Недригайлівщина разом з Костянтинівською сотнею
належала до Лубенського полку Гетьманської України. У
роки Північної війни, а саме 30 листопада 1708 року шведська кіннота атакували
Недригайлівську фортецю, але недригайлівці відбили напад. Цар Петро І спорядив їм
на допомогу донських козаків. Через два
тижні шведи знову атакували Недригайлів і знову потерпіли поразку. Петро І
нагородив місцевих жителів спеціальною грамотою. Він побував у Недригайлові,
брав участь у церковній службі, подарував Вільшанському судді, у якого обідав,
срібний кубок. У ХVІІІ ст. Недригайлівщина
опиняється у складі Лебединського повіту Слобідсько-Української губернії, яка у
1835 році була перейменована на Харківську. У 1781р. затверджено герб
Недригайлова, на якому у верхній частині було зображення герба губернського
міста Харкова, а в нижній власне місцева геральдика – вісім чорних слив на
золотому полі, що символізувало багатство території на кісточкові дерева. Жителі Недригайлова кріпаками
ніколи не були, бо вели свій родовід з козацтва та державних селян. А ось
селяни окружних сіл жили на землях панів Головкіних, Хвощинських, Щербатових,
Левіних, Калугіних та інших поміщиків. У 1819
році у тернівському маєтку князя Щербатова збудовано винокурний завод. У 1839р.
у маєтку Дмитрієвих-Мамонових став до ладу цукровий завод. У 1860-х утворено
Тернівську волость. А у 1906-1907 рр. введено в дію новий Тернівський
цукрозавод. Село
Хоружівка. Сільське двокласне училище
році. Нині використовується як навчальний
корпус Хоружівської середньої школи. У цій школі навчався Президент
України В. А. Ющенко. Його батько Андрій Андрійович тривалий час
був директором цієї школи. Мати – Варвара Тимофіївна – також працювала у цій
школі вчителем математики. Церква
Успіння Богородиці. Село Костянтинове.
Церкву збудовано і освячено у 1828р.
Поряд з нею – залишки городища часів Київської Русі. Церква Успіння Богородиці
незважаючи на часткові втрати і руйнування є рідкісною архітектурною пам’яткою
пізнього провінційного класицизму. 5 січня 1932 року Недригайлів
став районним центром Роменської округи. З лютого до середини жовтня 1932 року
район входив до складу Харківської, а з жовтня – Чернігівської області. У
лютому 1939р. Недригайлівський район увійшов до складу новоствореної Сумської
області. Під час Великої Вітчизняної війни
оборонні бої точилися з 21 вересня по 8 жовтня 1941 року. У бойових діях брали
участь стрілецькі дивізії 40-ї армії, кавалерійський корпус та 4-й
(Воронезький) полк 100-ї стрілецької дивізії 21-ї армії. Особливо тяжкі бої
були 21-23 вересня під Сакунихою, де Воронезький полк втратив 1114 чоловік. Визволення Недригайлівщини від
ворога здійснили стрілецькі дивізії 60-ї армії Центрального фронту та 38-ї
армії Воронезького фронту в період з 5 по 12 вересня 1943 року. Понад 6 тисяч уродженців і
жителів району нагороджені орденами і медалями. Героями Радянського Союзу
стали: К.М.Бобошко, М.І.Денисенко, В.Н.Кашуба, В.М.Молчанов, В.К.Шаповал,
В.Т.Цис, повними кавалерами ордена Слави – В.І.Міщенко, В.М.Рибалко,
В.П.Ситенко. У 1944р. за ратний подвиг звання Героїв Радянського Союзу
посмертно отримали О.Л.Сокіл та його син Г.О.Сокіл з с. Козельного. Трудові звершення недригайлівців
високо відзначені Батьківщиною. Звання Героя Соціалістичної Праці отримали:
О.С.Сердюк, І.І.Залозний, І.Н.Яловий, В.М.Таряник, М.А.Лаврик з с. Коровинці, Г.І.Троян з Тернів, М.М.Андрєєв (фізик,
академік АН СРСР) з с. Курмани. Серед видатних людей
Недригайлівщини можна згадати багато славних імен. Серед них поет, прозаїк, сатирик
і публіцист з с.Городище Пилип
Капельгородський, поет Іван Чумаченко, поет, перекладач, літературний критик Дмитро Білоус, поет, прозаїк, доктор
філософських наук Михайло Осадчий, письменник Григорій Білоус - уродженці с. Курмани, митці з Хоружівки – поет, прозаїк,
заслужений діяч мистецтв України Олекса Ющенко та художник, член Спілки
народних майстрів України Нестор Кізенко, народний артист СРСР Анатолій
Мокренко з Тернів, письменник Іван Власенко з Недригайлова, поет і письменник з
с. Тимченки Микола Гриценко, доктори історичних наук, брати Анатолій та Віктор
Коцури з с.Сакуниха, головний редактор газети “Україна молода” Михайло
Дорошенко з Хоружівки і, звичайно, Президент України Віктор Ющенко та його брат
народний депутат України Петро Ющенко. Природа Недригайлівщини. Недригайлівщина приваблює своїми
неповторними краєвидами. Цей край помережений звивистими річками і широкими ставками,
крутими схилами, пагорбами, глибокими ярами з загадковими назвами, у яких
відгукується прадавня історія краю. Густі ліси заховали у собі старі фортеці,
укріплення городища. На території району вісім заповідних об’єктів.
Серед яких пам’ятки природи місцевого
значення: „Верхосульський” гідрологічний заказник, парк-пам’ятка
садово-паркового мистецтва „Тернівський”, гідрологічна пам’ятка природи
„Джерело в урочищі Будилок”. Туристично – екскурсійні
маршрути. Розроблені основні
туристично-екскурсійні напрями, які ознайомлять з найпривабливішими місцями
краю, пам’ятками історії, археології, архітектури: -
городище Попаш, 12 ст. с.Засулля -
городище В’яхань, 12ст. с.Городище -
укріплення Мазепина гора, 1708р. с.Засулля -
церква Успіння св. Богородиці, 1828р. с.Костянтинів -
пам’ятник мамонту, 1841р. с.
Кулішівка -
церква св. Михайла, 1883р. с.Гринівка -
Недригайлівський краєзнавчий музей -
музей П.Й.Капельгородського Пам’ятник
мамонту
Пам’ятник
стоїть на околиці села Кулішівка. У першій половині ХVIII століття село належало Ю. Головкіну, котрий був
попечителем Харківського університету. Він запросив до свого маєтку видатного
українського вченого - натураліста
Івана Йосиповича Калиниченка. У 1839
році вчений розкопав біля села Кулішівка на березі річки Хусь добре збережений
кістяк мамонта. В Україні рештки мамонта були знайдені вперше. У 1841 році на
честь наукового відкриття встановлено один з найоригінальніших у світовій
історії пам’ятник. Пам’ятник увічнює два історичних факти: -
знахідку добре збереженого кістяка мамонта; -
саме в цій місцевості проходив кордон між московським
царством і Польсько-Литовською Річчю Посполитою. маршрут №1 Недригайлів – Мазепина гора – Костянтинів – Курмани
– Коровинці – Ракова Січ – Малі Будки – Косенки – Томашівка – Гринівка –
Маршали – Беседівка – Хоружівка – Кулішівка – Недригайлів маршрут №2 Недригайлів – Кулішівка – Хоружівка – Зелене
- Іваниця – Деркачівка – Городище –
Великі Будки – Вільшана – Недригайлів маршрут №3 Недригайлів – Мазепина гора – Хоружівка – Терни –
Городище – Деркачівка – Великі Будки – Вільшана - Недригайлів маршрут №4 Недригайлів – Вільшана – Зеленківка – Комишанка –
Тимченки – Козельне – Червона Слобода – Сакуниха – Недригайлів Готелі, кемпінги, кафе, ресторани: - Готельно-ресторанний комплекс “Старий млин” (смт Недригайлів, вул Комінтерна, 19 тел. 5-25-67) - кафе “Орхідея” (смт Недригайлів, вул. Комінтерна, 3а тел.5-20-01,
80955361143) - кемпінг
“Вільшанка” ( с. Вільшана, тел.80675422016) Музеї Краєзнавчий музей З 7 липня
2006 року у Недригайлові діє краєзнавчий музей. За невеликий проміжок часу
музей зібрав понад 1000 експонатів. Серед них – керамічні фрагменти та металеві
вироби бронзового періоду, знайдені під час розкопок археологічною групою під
керівництвом професора-археолога Ю.Моргунова на Мазепиній горі, копії
рукописних документів часів Хмельниччини, портрет відомого козацького ватажка
Семена Гаркуші, написаний місцевим художником Нестором Кізенком. Цікаві матеріали
про видатних людей Недригайлівщини. Зокрема, про уродженця Хоружівки,
полковника УНР, одного з керівників УПА на Волині Івана Литвиненка, про Героя
Радянського Союзу Петра Бережного, засудженого на 20 років ув’язнення за крадіжку
колосків у голодний рік. Світлини, нагороди, особисті речі Героїв Радянського
Союзу, Героїв Соціалістичної праці, повних кавалерів ордена Слави, видатних земляків – поетів,
письменників, артистів, художників,
композиторів, військова зброя, каски,
казанки, предмети побуту, знаряддя праці та багато інших матеріалів, які
обов’язково зацікавлять відвідувачів музею. Музеї на громадських засадах. Музей
Пилипа Капельгородського. Музей міститься у приміщенні школи села Деркач |
14 грудня 2009
|
| Закрити |
